для кож

I. 1) (производств. предприятие) (рус.) завод (-ду), (непривившийся неологизм) виробня. -вод альбуминный - альбумінарня; (винокуренный) винниця, винокурня, гуральня, горільня, (устар.) караван (-ну); (воскобойный) воскобійня, воскобитня, восколитня; восковий завод; (газовый) газовня; (горшечный) ганчарня; (дегтярный) дігтярня, смолярня; (дрожжевой) дріжджарня; (железноплавильный, железоделательный) рудня, гамарня; (для выделки жестяных изделий) бляхарня; (кирпичный) цегельня; (кожевенный, дубильный) гарбарня, чинбарня; (для вычинки козлиных кож) хабатарня, козлівня; (конский) кінський завод; (костеобжигательный) костопальня; (крахмальный) крохмальня; (лесопильный) тартак, драчка, (рус.) лісопильня; (меднокотёльный) котлярня; (металлоплавильн.) гамарня; (мыловаренный) миловарня; (пивоваренный) броварня, бровар (-ра), (редко) пивоварня; (пороховой) пороховий завод, порохівня; (поташный) буда, поташня; (рафинадный) рафінарня; (рыбный, рыборазводный) рибальня, забрід (-броду), ґард, рибня; (сахарный) цукроварня, сахарня; (свечной) свіч(к)арня; (селитренный) салітрарня, бурти (-тів); (солеваренный) солярня; (стекольный) гута; (для гонки смолы) смолярня, майдан; (сухарный) хлібосушарня, сухарня; (уксусный) оцетарня; (чугуннолитейный) ливарня;

2) завід (-воду); см. Порода. [Якого батька, то такі й діти - велемудрого заводу (Мирн.)];

3) (племенной рассадник) розплідник;

4) тип. - пуск (-ку), наклад (-ду), відбій (-бою), (руссизм) завод.

II. Завод часов - накручування (годинника), накрут (-ту). [Годинник з механічним накрутом].

* * *

1) ( в механизме) заво́д, -у; ( действие) заве́дення, (неоконч. д.) заводження; ( пружины) на́крут, -у, (неоконч. д.) накру́чування

2) ( о животных)

3) см. заведение 5)

4) полигр. заво́д

Квасок

1) (кислота, кисловатость) квас (-су), квасок (-ску). [Оце яблука солодкі, а оті з кваском (Київщ.)];

2) (напиток) квас (-су), квасок. [Квас хлібний, цитриновий (Київ). Знайте нас: ми кислиці, із нас квас (Номис). От би кваску випилось та ще й грушевого (Харківщ.)]. Квас первого настоя - квас первак. Спитый, жидкий квас - квасило. [Як був квас, то не було вас, а як настало квасило, то й вас розносило (Номис)]. Квас из ржаной муки - сиро[і]вець (-вцю). Квас из свёклы - квас буряковий, борщ (-щу), (ласк.) борщик (- ку). [Ой косо ж моя русява, не рік же я тебе кохала, в червонім борщику змивала (Пісня)]. Квас для выделки кож - чинбарський, шевський квас.

* * *

1) (внешний покров челов. и животных, выделан. шкура) шкура, (ум. и для обозначения деликатности или тонкости выделки) шкурка, шкурочка, (зап.) шкіра, шкірка, шкірочка. [З одного вола двох шкур не деруть (Номис). Лежав довго на сонці, попік собі шкуру (Звин.). Ці палятурки треба зробити з шагреньової шкурки (Крим.)]. Сырая, невыделанная -жа животных, или выделанная -жа с шерстью - сирова, невичинена (невиправлена) шку[і]ра; специальнее: (конская) шкапина (-ни), шкаповина, (коровья) яловиця, (козлиная) козлина, козлятина (-ни), (ягнячья, мех) смух (-ху), смушок (-шку), (овечья) линтвар (-ря), (ум.) линтварець (-рця), линтварик, (старой овцы) стариця. Выделанная -жа - вичинена (виправлена, вигарбувана) шку[і]ра; специальнее: (сапожный товар) товар (-ру), ремінь (-ме[і]ню и -ме[і]ня). [Піду, може де товару дістану на чоботи (Борзенщ.). Чоботи з простого реміню, не бельгійки (Звин.)]. Дублёная, соковая -жа - видублена шку[і]ра, дубленець (-нця) (Верхр.). Сыромятная, квасцованная -жа - сириця (ум. сиричка, сириченька), сировиця, сирівець (-вцю и -вця), лимарщина. Замшевая -жа - замшова шку[і]ра (шкурка), замша. Изнанка -жи - низ (-зу), спід (р. споду) шку[і]ри, бахтарма (-ми). Отрезанная полоса -жи - ремінь, х[к]вашія, (ув.) ременяка, х[к]вашіяка. Кусок, лоскуток -жи - шкур(л)ат (-та), шкураток (-тка), шкуратина, ум. шкураточок (-точка), шкуратинка; соб. шкураття. [Дметься, як шкур(л)ат на огні (Номис). Нікчемний шкураток (Крим.). Позбирав шкураття (Сл. Гр.)]. Снимать, снять, сдирать, содрать -жу с павшего или убит. живот. (и в перен. знач.) - білувати, оббілувати кого. [Сивого коня білували (Рудч.). Спіймавсь - здеруть із тебе шкуру, оббілують до-чиста (Коцюб.)]. С живого -жу дерёт (перен.) - живого білує; з живого шкуру дере. Выделывать -жи - см. Выделывать 1. Заниматься выделкой кож - а) см. Кожевничать; б) см. Скорнячить. Цвет -жи - колір (- льору) шку[і]ри. Нежная -жа - ніжна шку[і]ра. Гусиная -жа (от холода) - сироти (-ріт), пасюрки (-рок), гусяча шку[і]ра. [Так холодно, що в мене аж сироти повиступали (Звин.)]. На нём только -жа да кости - він худий, як тріска (як трістя); він - сама снасть. Ни -жи, ни рожи - ні з очей, ні з плечей (Приказка). [Таке, бачте, воно непоказне: ні з очей, ні з плечей (Кон.)]. Из -жи лезть - рватися з шкури, з-під шкури п'ястися. [Люди аж рвуться з шкури на полі (Кон.). І засіяв, і волочить, із-під шкури пнеться (Рудан.)]. Из -жи вон лезет (о толстяке) - із шкури преться. [Так обріс тілом, що аж із шкури преться (Кон.)]. Мороз по - же дерёт - см. Драть. Мороз по -же подирает - (аж) морозом усипає; мов снігом тре; см. Подирать;

2) (плодов, клубней и т. п.) шку[і]рка. лушпайка, лушпинка, соб. лушпайя (ср. р.), лушпиння; см. Кожица 4 и Кожура 1. Девичья -жа, фарм. - проскурняковий (люкрицевий) повидляник, проскурнякова (люкрицева) пастила.

* * *

1) шкі́ра; ( шкура) шку́ра

2) ( кожура) шку́ра; шкі́рка, шку́рка, шкури́нка